УКР
УКР
30.08.2010 04:58
Поділитися

Микола Луценко: «Погода, якій хочеться вірити»

0

Щодня по всіх каналах дівчата модельної зовнішності повідомляють українцям про погодні явища. Їхні обличчя змінюються, а прогнозам далеко не завжди віриться. Але є людина, якій довіряють протягом багатьох років. Його дружня манера спілкування та обов’язкове побажання, без якого, здається, і день не почнеш, стали невід’ємною частиною нашого життя. Ця людина – Микола Луценко, ведучий прогнозу погоди на ICTV.

 

 

Микола Миколайович, ви пам’ятаєте своє дитинство? Що вам приносило радість? Про що мріяли?— Ой, це моє найболючіше місце. Дитинство в мене не склалося, прямо скажу. Не було про що мріяти, тому що злидні були тотальні. Ми з мамою жили вдвох, мама – інвалід, тому нічого хорошого в дитинстві не було. Мріяти необхідно було про що завгодно, навіть про шматок хліба. Але з іншого боку, стало паливом для майбутнього, мабуть, звідти вся енергія і взялася. Ось ці дріжджі були замішані в дитинстві.А якби у вас була можливість народитися років 20 тому, ви б хотіли пройти через усі ці труднощі?— Тільки через це. Я ось нещодавно думав про те, що таке щастя. У мене ж вік такий, що іноді починаєш думати. (Сміється.) Так от щастя – це дельта між «хочу» і «можу». І «хочу» має бути трохи вище, ніж «можу». Коли «можу» більше, ніж «хочу», починаються проблеми. Або коли хочу одне, а можу інше, теж тоді нічого хорошого не вийде. А коли дельта в розумних межах, коли є стимул, постійне подолання дельт – ось це і є щастя.Ваш екранний образ, мабуть, відрізняється від реального.— Так це у будь-якій професії. Звісно, я образ живлю, він живить мене, але треба якоїсь дистанції дотримуватися.Ви не розчарувалися, закінчивши інститут?— Я ні в чому не розчарувався, це моє життя. Нині я практично відійшов від театру. Мені достатньо цієї роботи, я багато дуже дублюю. Люблю мультики дублювати: «Рататуй», «Панда Кунг-Фу». Жабу ось недавно озвучував, мене без кастингу взяли. (Посміхається) Я із задоволенням роблю цю роботу – ось це я відриваюся!Мабуть, про погоду питають усюди, куди б ви не зайшли? Доводилося коли-небудь грубо відповідати на подібне питання?— Ні, це було б нерозумно з мого боку, хоча іноді хочеться. (Сміється) Але зазвичай йде добрий посил, я це відчуваю. Іноді п’яні можуть щось сказати, але я намагаюся не ходити у такі місця, де є публіка, від якої не знаєш, чого очікувати. Обожнюю базари: там дуже хороша енергетика. Там мені вічно щось дають у подарунок — то петрушку, то ще щось. 2009 року, коли паніка із грипом була і в одним момент зник часник, одна жінка до мене підійшла і подарувала кілька головок часнику: «Я собі залишила і вам, щоб ви не хворіли». Такі речі дуже приємні іноді відбуваються. ДАІ дуже гарно до мене ставиться,дивуюся! Навіть незручно.

Сміх - візитівка Миколи Луценка

Як Ви прийшли до своєї роботи?— Технікум громадського харчування закінчував, я не хотів у цю галузь йти. Розумів, наскільки це ефемерне. Я актор театральний, і природа просила мене виходити на сцену. І мене сцена полюбила одразу. От є люди, які нічого не роблять, а тільки виходять на сцену і привертають увагу, на них хочеться дивитися. Чарівність якась. А буває, людина виходить на сцену, ніби все правильно робить, але не зачіпає, не хочеться за ним стежити. Я відчував, що мені капнув Господь Бог, а головою розумів, що акторська професія дуже ефемерна, лотерейна, незахищена, безправна, драматична.А ви, коли озвучуєте мультфільми, намагаєтеся максимально наблизити голос до оригіналу або привносите щось своє?— Обов’язково наблизити до оригіналу, вони і беруть схожий голос. Диснеївські компанії вимагають, щоб і голос був схожий, і манера. А мультики українською – це святе, настільки класно звучать. Навіть багато росіян кажуть, що українською значно колоритніше звучить.Ви знімалися у фільмі голландського режисера Йоса Стеллінга «Душка», який був номінований на «Оскар». Як ви з ним познайомилися? Як думаєте, чому саме вам запропонували роль?— Ой, «Душка», я хочу ще «Душку» таку. (Посміхається) Я стільки про це розповідав і ще раз розповім, тому що мені приємно пережити цей момент ще раз. Приходжу я якось додому близько восьмої вечора – дзвінок по телефону. Жіночий голос у слухавці: «Миколо Миколайовичу, здрастуйте! Вас шукає Йос Стеллінг ». Я питаю: «Хто?» (Сміється.) Я чув про його фільмах, про «Летючого голландця». Це культове прізвище, але самих фільмів не бачив. А сам думаю: «Хто ж мене розігрує?» У нас люблять таку справу: чи то Спілберг вас шукає, то ще хтось.(Сміється.) Мене запитують: «Ви можете зараз під’їхати?» Питаю: «Куди?» – «У готель». Зазвичай на кіностудію запрошують – не можу нічого зрозуміти. Я зателефонував знайомому, а то одному якось не по собі було їхати в готель ввечері. Під’їжджаємо – до мене підбігає маленька дівчина, як потім з’ясувалося – Катруся. Думаю: «З цією не страшно, ми впораємося». (Сміється.) Заходимо у вестибюль, а там сидить вся знімальна група – і всі до мене як кинулися з радісними усмішками і обіймами, як ніби ми давно одне одного знали! Цікаво, що, як тільки ми зайшли в готель, по телевізору одразу моя погода пішла. Усі очманіли. Йос мене запросив на роль директора кінофестивалю. У нього був певний прототип у житті, і він його довго шукав. Там і епізод невеликий, але переглянув усі фотографії, і ніхто не підійшов. А потім одного разу дивився в Києві телевізор і побачив мою погоду. Одразу дав дівчаткам завдання мене знайти, і хвилин через 15 я з’явився в холі готелю. Ось так усе швидко відбулося. І наостанок – кілька слів побажань читачам інтерв’ю і Вашим глядачам.— Я побажання щодня кажу: «Нехай проблеми та незгоди не роблять вам в житті погоди». Продовжуючи автомобільну тему, побажаю знайти свою швидкість в житті. Тому що дуже важливо відчувати свою швидкість і на дорозі, і в житті, адекватно себе оцінювати. Не занижувати самооцінку і не задирати носа, щоб проблем не виникало.Матеріал: «Арт-Мозаїка» Дивіться «Погоду» з Миколою Луценком щодня на ICTV!

30.08.2010 04:58
0



Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Гарячі матеріали

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору