УКР
УКР
07.12.2011 13:21
Поділитися

Микола Луценко: Фразу про «проблеми та незгоди» вимагають глядачі

0

Про енергію тексту, політику в прогнозах погоди і «бла–бла–бла»

— Пане Миколо, хто є автором вислову, який став вашою візитівкою: «Нехай проблеми та незгоди не роблять вам в житті погоди»?

— Ця фраза у нас уже як мантра. А придумала її наша перша редактор, яка з нами вже не працює, — Олена Костенко. Ми навіть уже пробували від цих слів відмовитися, але пішли дзвінки від обурених глядачів.

— Яка частина у випусках прогнозів погоди — ваша творчість, а яка — сценаристів?

— Ідеологію кожного випуску визначаємо я і режисер Алла Заманська: що має бути і скільки. Я обов’язково попередньо вичитую текст. Якщо він не вписується у моє бачення повідомлення, скажімо, про людину, яка народилася цього дня, — тоді «чищу». Сценарист спочатку губи надував, а потім зрозумів, що такі «чистки» — на краще.

Навіть у нашому трихвилинному випуску, за законом епізоду (театральний термін), має створитися щось одне ціле. Текст намагаємося видавати лаконічний, але змістовний, трохи з гумором. Є таке визначення «енергія тексту» — я вже як актор говорю. Є безенергійні — просто «бла–бла–бла», а можна сказати одне–два речення — і вони привертають увагу. Коли мені зручно говорити текст, я відчуваю його енергію, тоді й глядач це відчуває, навіть не усвідомлюючи.

— Як довго триває підготовка одного випуску прогнозу погоди?

— У середньому двi–три години. Зважте, це щоб створити трихвилинну програму! Стільки часу йде на все: як кажуть, «прівоз собствєнново тєла», екіпіровку, грим, узгодження тексту.

«Про політику треба говорити у відповідних програмах, а не в прогнозі погоди» 

Микола Луценко

— Нещодавно на державному радіо коментатора погоди звільнили лише за те, що вона узагальнено зауважила, як красоти весни дисонують із реаліями, в яких живуть люди. Керівництво ж пояснило звільнення тим, що синоптик не дотримувалася формату ведення прогнозу погоди. Що ви думаєте з цього приводу?

— Інколи всім хочеться когось «укусити» чи порозмовляти на серйозні теми, когось покритикувати. Я вважаю, що робити це треба не у прогнозах погоди чи спортивних програмах, а в політичних — аргументовано, з поясненнями, за участі експертів. А так — «куснув» і побіг — це не у моєму стилі. Казати «Як у нас усе погано — тільки погода хороша», думаю, нерозумно.Принаймні я цього не розумію.

— Ви можете уявити, що за схожі слова у прогнозі погоди вас можуть звільнити з приватного каналу, на якому ви працюєте?

— Ні від чого не можна зарікатися, але думаю, що мене за сказане в ефірі не можуть звільнити ні з ICTV, ні з радіо «Ретро», де я також читаю прогноз погоди. Взагалі вважаю, що свобода свободою, але редактор має бути у кожного з нас. Він допомагає усвідомити, що ми говоримо і чого хочемо домогтися сказаним.

«Обов’язкова умова для участі в шоу «Битва націй» — відкрита шенгенська віза»

— Пане Миколо, ви нещодавно повернулися з Франції зі зйомок проекту «Битва націй». Які враження привезли звідти?

— Я був капітаном в одній грі цього грандіозного шоу, яке показуватимуть у новому сезоні, й активно вболівав. Там щодня ідуть зйомки щонайменше по 8 годин. Шоу складається з шести ігор, два рази хлопці ходять до биків. На нашого боксера Вірчіса одна тварина так напала, що ого–го! Відбуваються й жартівливі змагання на гірках з водою.

У «Битві націй» беруть участь команди Великої Британії, Чехії, Франції, Китаю, Вірменії, Росії, Білорусі, України. Серед наших учасників — плавець Лісогор, співак Сашко Положинський, дівчатка–біатлоністки, хлопці з каналу — Саша Ільїних, Андрюша Ковальський, гурт «Алібі». Веде програму Кузьма (Андрій Кузьменко). Показуватимуть більше десяти програм «Битви націй», я буду учасником десь половини.

— Ви програли?

— Чому це програв? Ми виграли! Бо навіть взяти участь у «Битві націй» — це вже перемога.

— Як думаєте, чому вас взяли у команду? Як потрапили у квоту каналу?

— Подзвонили — я поїхав. Обов’язковою умовою була наявність шенгенської візи у паспорті. У мене вона відкрита — люблю у вихідні подивитися світ, особливо взимку.

— А літній відпочинок не любите?

— Люблю. Але «батарейки заряджаю» — у класичному розумінні відпочиваю, оздоровлююся, нервову систему перезавантажую — тільки вдома, приміром, у Карпатах. А за кордоном постійно відчуваєш стрес, хоча б тому, що не знаєш мови.

«Кожен день у мене був, як анекдот — то я міліціонер, то Офелія…»

— Вас на вулицях люди впізнають?

— Люди мене «чіпляють» 24 години на добу скрізь: і на пляжі, і в магазині, і на базарі. Якось на Подолі один водій так задивився у мій бік, що я став причиною аварії. Але не моя в тому провина. Це сила телебачення.

— Вашим голосом говорять українською Гомер Сімпсон, герої «Рататуя», «Панди Кунфу», інших зарубіжних анімаційних фільмів. А ви любите дивитися мультфільми?

— Я люблю працювати над мультфільмами, дублювати — це набагато цікавіше за перегляд. У моєму дитинстві не було ні телевізора, ні навіть радіоточки — тому я не привчився дивитися мультики.

— Озвучуючи Гомера Сімпсона, ви пропонували змінювати фрази цього героя на коректніші. До таких пропозицій при дублюванні дослухаються?

— В основному, все коректно. Як правило, тексти змінюються не тому, що там якась похабщина, а з причин ліпсингу (синхронізації звукового ряду з візуальним. — Ред.), артикуляції. А тоді у «Сімпсонах» мою пропозицію не врахували.

— За театральними ролями сумуєте?

— Ні. Як кажуть, якщо голову повертаєш назад — неможливо іти вперед. Театр залишив відбиток у моєму житті у плані професійності, але треба рухатися далі.

— Як ви потрапили на телебачення?

— Потрапити на телебачення «з вулиці» в радянські часи, коли працювала одна телекомпанія на всю країну, було складно. Спочатку влаштовували «своїх» родичів та кумів, а сторонніх КДБ перевіряв по півроку: хто батьки, дід, баба претендента, чи ніколи нічого не «ляпнули» на адресу радянської влади.

Коли я вже працював у Театрі юного глядача, для якоїсь програми на УТ–1 шукали «хлопчика». Я — вже дядько дорослий — після двох вистав «Кицька, яка гуляла сама по собі» за Кіплінгом, грав Шакала. Але тоді мене не взяли. А коли знадобився антигерой у програму «Мультфільм на замовлення» — про мене згадали. Так я став у цій програмі спочатку Задзеркальцем — шкоду робив, танцював; згодом — Карлсоном.

Потім перебудова, виникли приватні телекомпанії. На ICTV мене спочатку запросили дублювати–озвучувати. Це я казав: «зірка телебачення України». Коли на канал американці приїхали, у мені побачили ведучого прогнозу погоди — на їхньому телебаченні був схожий веселун–синоптик. Років так 15 тому кожен день у мене був, як анекдот: то я міліціонер, то Офелія, то продавчиня — і кожен по–своєму розповідає про погоду. За півгодини підбирали деталі кожного образу: скажімо, платтячко з віночком, погони для Отелло з целофанових мішечків. Зараз наш прогноз поміркованіший.

Матеріал: Валентина Самченко, «Україна Молода»

07.12.2011 13:21
0



Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Гарячі матеріали

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору