УКР
УКР

Шоумен Микола Луценко: «Я міняв місце проживання близько десяти разів, але переїхавши на Русанівку, зрозумів – моє серце належить їй»

0 - 0

23 березня в Україні святкуватимуть Всесвітній метеорологічний день. Напередодні свята кореспонденти DN вирішили поспілкуватися з відомим на всю країну телеведучим позитивної та життєрадісної «Миколиної погоди». Артист Микола Луценко вже десятки років мешкає у Дніпровському районі Києва, але є улюбленцем без винятку всіх українців – бо крім веселого синоптичного прогнозу грає в кіно та дублює мультфільми.

З продавщиці-базіки – до ділового костюму

Скільки років Ви розповідаєте про погоду?

– Ой, чесно кажучи, я вже і не пригадаю… Це триває вже близько 20 років, а розпочав я свою «погодну історію» з передачі на телеканалі ICTV. Там я виступав в ролі різних персонажів – міліціонера, продавщиці, Остапа Бендера та багатьох інших, від імені яких і здійснювалась розповідь. Таким чином, мої образи мінялися протягом трьох років, а після цього мені запропонували роботу в новому форматі.

«Миколина погода»  – чому саме так назвали передачу? І хто придумав  всім відомий вислів «Нехай проблеми та незгоди не роблять вам в житті погоди»?

– І назву проекту, і крилату фразу придумав не я – це робота професійних сценаристів та режисерів. А образ завжди усміхненого та доброзичливого ведучого придумав американець Том Батиста, який займається розкруткою телепроектів. 17 років тому він запропонував цю ідею нашим режисерам по аналогії з іншими американськими телепередачами, які на той час і ставали популярними за рахунок прив’язки до конкретної особи.

Чи цікавитесь ви погодою перед тим як виходити на вулицю?

– Авжеж, я завжди зранку дізнаюсь, яка погода очікує на киян цього дня. Я ж теж жива людина і бажаю знати, чи буде дощ або снігопад, бо слід одягнутися належним чином.

Зйомкам заважають мобільні дзвінки журналістів

Скільки часу витрачається на зйомки одного випуску погоди?

– По телевізору ми бачимо зовсім коротенький сюжет – протягом 5-6 хвилин, але багато хто вважає, що за кадром залишається часова робота режисера та телеведучого. Взагалі-то на зйомку одного випуску витрачається не більше 10 хвилин, бо я знімаюсь майже завжди з першого або другого дубля. Всі вони знімаються не за один раз, а відповідно до дня, про який ведеться мова – тобто на зйомки я їжджу щодня.

Чи траплялись якісь казуси під час зйомок програми?

– Якихось незвичайних пригод поки що не відбувалося, але іноді бувають технічні збої. Так, я можу в захваті розповідати про теплий вітер та південні циклони, які відвідають столицю, а поруч може заграти мобільний телефон у когось з журналістів. Звісно, що одразу атмосфера змінюється, всі збиваються, і робота переривається. Але такі речі я сприймаю з посмішкою – ну що не трапиться в нашому житті, це дрібниці. Тому в таких випадках я, поправивши піджачок, настроююсь і починаю вдруге розповідати про температуру повітря і опади.

Як ви оцінюєте юних колег, які нині розповідають про погоду? Зараз про неї розповідають навіть у віршах.

– Передач про погоду завжди було дуже багато, бо майже кожний телеканал бажає освідомити своїх глядачів про зміни в атмосфері. Відповідно, і ведучих в нас дуже багато. Прогноз у віршах – це, звісно ж, креативно, але на мою думку, головним вважається фактор помірної та доречної цікавості і жвавості. Слід вести передачу так, щоб промова оратора не набридала та не була ледь докучливою та перенасиченою. Важливо, щоб не було перебору – бо навіть в їжі, коли стає занадто багато «смачностей», становиться нецікаво. Головний принцип – мінімум нудьги і напруги та максимум позитивності, лаконічності і щирості з додаванням активності, відвертості та посмішки.

Суцільний оптимізм – це вже «діагноз»

Інтерв

В житті Ви такий же життєрадісний і оптимістичний, або близькі люди бачать Вас в іншому образі?

– Завжди бути життєрадісним просто неможливо – в кожного з нас є свої проблеми та нюанси в особистому житті. Незважаючи на те, що на екрані глядачі бачать мене в образі постійно усміхненої та жвавої людини, в повсякденності я звичайний, як і всі інші. Іноді можу накричати, посваритися, якщо на те є відповідна причина. Ось, наприклад, колись в моєму під’їзді електрик не міг цілий місяць вкрутити лампочку, хоча я йому і лампу дав, і по-доброму нагадував майже щодня. Згодом в мене здали нерви, і я висказав все, що думав про цю ситуацію, на що він сказав: «А ви не такий, як по телевізору». Це життя, тому бувають різні ситуації.

За Вами закріпилося амплуа коміка, а чи доводилося коли-небудь грати серйозні ролі в кіно або театрі?

– Так, звичайно, доводилося. Але все ж таки саме комічні персонажі йдуть зі мною по життю «нога в ногу». Починав я свою діяльність з ролі Карлсона в одній дитячій передачі, а потім пішли проект за проектом – на телебаченні і в театрі. До речі, в театрі я грав протягом 20 років – з 1980 по 2000 рік. Згодом я припинив приймати участь в постановці спектаклів, бо це діло активних, цілеспрямованих, молодих людей, як то кажуть, «солов’ї співають тільки в травні», а в мене і так роботи вистачає.

Гомер з «Сімпсонів» розмовляє голосом «короля погоди»

Відомо, що Ви неодноразово озвучували фільми і є майстром дубляжу. Які це були картини? Ви обираєте персонажів чи погоджуєтесь на озвучування любого?

– О, так, цю справу я дуже полюбляю. Мені дуже цікаво надихати «українським життям» героїв іноземних стрічок. На моєму рахунку вже близько 20 дублювань різноманітних відеоробіт. Особливо багато мультфільмів: «Панда Кунг Фу», «Рататуй», «Сімпсони», американський «Вінні Пух» та інших. Більшість юних артистів дуже перебірливі і бажають озвучувати та грати тільки окремих персонажів, а для мене важливо, щоб образ був живий, життєвий, особливий – і не важливо, це головна, чи другорядна роль. До кожної справи потрібно підходити з натхненням, тоді все вийде і сподобається людям.

Хто ви за професією?

– Моя перша спеціальність – механік з торгово-технологічного обладнання, яку я отримав в технікумі. Але на цьому я не зупинився і бажав йти далі. Оскільки мене все ж таки тягнуло до сцени, я вирішив не чинити опір і стати артистом – так я ще закінчив театральний інститут і став актором.

Чи доводилося Вам працювати під час навчання, щоб заробити зайву копійку?

– Авжеж доводилося, і при цьому мене це зовсім не тяготило. Я пам’ятаю, що працював провідником в поїзді – і гроші заробляв, і мандрував до того ж. Ще я вів драматичний кружок в Домі піонерів і навчав дітей майстерності акторської гри. Взагалі-то життя повинне бути цікавим і насиченим, тому слід спробувати себе в різних амплуа.     

Розбите скло на Русанівці було знаковим в житті шоумена

Коли Ви вперше приїхали до Києва?

– Сам я з Чернігівської області, а до столиці перебрався десь в років 15-16, бо задався ціллю вивчитися та отримати потім гарну роботу. Знаходився я тут без підтримки близьких – мама, взагалі, відносилася до цього не дуже трепетно, я сам розпоряджався своєю долею. Ось так: вирішив, приїхав та почав будувати нове життя.

Напевно, довелося пожити в комуналках та зйомник квартирах?

– Звісно, а як же ще можна було жити юному парубку без великих грошей. Ми з хлопцями-одногрупниками знімали кімнату на Русанівці в новому будинку. А як зрозуміло, 16-річні юнаки не можуть жити в нудьзі і вміють по-молодіжному відпочивати. От одного разу ми в такому весіллі розбили чеське дороге скло в кімнатних дверях. Не розгубившись, я взяв друзів і побіг на сусіднє будівництво – там знайшли якогось роботягу та придбали за 1 рубль звичайне скло, після чого благополучно його вставили. А коли бігли додому зі своєю «нахідкою» я озирнувся, подивився на місцевість і сказав хлопцям: «Моя мрія – мати тут власну квартиру».  Як це не дивно, але більш ніж через 15 років це бажання здійснилося – мені дали житло саме в цьому будинку з http://sdelka.net.ua/, з якого почався мій шлях київського артиста. Кращого місця для життя я і бажати не міг.     

Чим Вам так подобається Русанівка?

– Мені довелося жити в різних місцях, але саме в цьому затишному куточку я почуваюсь, як то кажуть, в своїй тарілці. Русанівка – найромантичніше місце в усьому Києві: тут є і красива набережна, і водний канал, і дерев багато. Але, на жаль, не всі цю красу цінують – з потеплінням щоразу бачу, як наш антикультурний народ смажить шашлики та сосиски, п’ють напої, а потім залишають за собою купи сміття. Цього я зовсім не розумію, тому вважаю за краще від’їжджати на вихідних – особливо на Десну, в затишне та чисте лоно природи. 

З ОСОБОВОЇ СПРАВ 

Луценко Микола Миколайович – український телеведучий, актор.

Народився 1 червня 1950 року в селі Качанівка Чернігівської області.

Здобув освіту в Київському технікумі громадського харчування та Київському університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

Актор Театрі юного глядача. Ведучий програми «Погода» на ICTV.

У вільний час знімається у кліпах популярних виконавців. У ролі директора кінофестивалю знімався у голландського режисера Йоса Стерлінга у фільмі «Душка», який був номінований на Оскар.

Дублює мультфільми. Наприклад, у мультфільмі «Панда Кунг фу» Микола озвучив Татка Селезня, у «Рататуї» – дорослого щура, у фільмі «Сімпсони» – Гомера.

Дивіться «Погоду» з Миколою Луценком щодня на ICTV!

27.03.2012 17:44
0 - 0



Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

Увійти через соц. мережу

ВГОРУ
Вгору
    ВІТАННЯ!
    Будь ласка, допоможіть нам покращити ICTV -
    поставте 2 чесних галочки:

    1.

    2. Мені

    Будь-ласка, заповніть всі поля