УКР
УКР
Маєте супутникове ТБ? Переналаштуйте тюнер!

Шоумен Микола Луценко: «Я міняв місце проживання близько десяти разів, але переїхавши на Русанівку, зрозумів – моє серце належить їй»

0 0 - 0 0

23 березня в Україні святкуватимуть Всесвітній метеорологічний день. Напередодні свята кореспонденти DN вирішили поспілкуватися з відомим на всю країну телеведучим позитивної та життєрадісної «Миколиної погоди». Артист Микола Луценко вже десятки років мешкає у Дніпровському районі Києва, але є улюбленцем без винятку всіх українців – бо крім веселого синоптичного прогнозу грає в кіно та дублює мультфільми.

З продавщиці-базіки – до ділового костюму

Скільки років Ви розповідаєте про погоду?

– Ой, чесно кажучи, я вже і не пригадаю… Це триває вже близько 20 років, а розпочав я свою «погодну історію» з передачі на телеканалі ICTV. Там я виступав в ролі різних персонажів – міліціонера, продавщиці, Остапа Бендера та багатьох інших, від імені яких і здійснювалась розповідь. Таким чином, мої образи мінялися протягом трьох років, а після цього мені запропонували роботу в новому форматі.

«Миколина погода»  – чому саме так назвали передачу? І хто придумав  всім відомий вислів «Нехай проблеми та незгоди не роблять вам в житті погоди»?

– І назву проекту, і крилату фразу придумав не я – це робота професійних сценаристів та режисерів. А образ завжди усміхненого та доброзичливого ведучого придумав американець Том Батиста, який займається розкруткою телепроектів. 17 років тому він запропонував цю ідею нашим режисерам по аналогії з іншими американськими телепередачами, які на той час і ставали популярними за рахунок прив’язки до конкретної особи.

Чи цікавитесь ви погодою перед тим як виходити на вулицю?

– Авжеж, я завжди зранку дізнаюсь, яка погода очікує на киян цього дня. Я ж теж жива людина і бажаю знати, чи буде дощ або снігопад, бо слід одягнутися належним чином.

Зйомкам заважають мобільні дзвінки журналістів

Скільки часу витрачається на зйомки одного випуску погоди?

– По телевізору ми бачимо зовсім коротенький сюжет – протягом 5-6 хвилин, але багато хто вважає, що за кадром залишається часова робота режисера та телеведучого. Взагалі-то на зйомку одного випуску витрачається не більше 10 хвилин, бо я знімаюсь майже завжди з першого або другого дубля. Всі вони знімаються не за один раз, а відповідно до дня, про який ведеться мова – тобто на зйомки я їжджу щодня.

Чи траплялись якісь казуси під час зйомок програми?

– Якихось незвичайних пригод поки що не відбувалося, але іноді бувають технічні збої. Так, я можу в захваті розповідати про теплий вітер та південні циклони, які відвідають столицю, а поруч може заграти мобільний телефон у когось з журналістів. Звісно, що одразу атмосфера змінюється, всі збиваються, і робота переривається. Але такі речі я сприймаю з посмішкою – ну що не трапиться в нашому житті, це дрібниці. Тому в таких випадках я, поправивши піджачок, настроююсь і починаю вдруге розповідати про температуру повітря і опади.

Як ви оцінюєте юних колег, які нині розповідають про погоду? Зараз про неї розповідають навіть у віршах.

– Передач про погоду завжди було дуже багато, бо майже кожний телеканал бажає освідомити своїх глядачів про зміни в атмосфері. Відповідно, і ведучих в нас дуже багато. Прогноз у віршах – це, звісно ж, креативно, але на мою думку, головним вважається фактор помірної та доречної цікавості і жвавості. Слід вести передачу так, щоб промова оратора не набридала та не була ледь докучливою та перенасиченою. Важливо, щоб не було перебору – бо навіть в їжі, коли стає занадто багато «смачностей», становиться нецікаво. Головний принцип – мінімум нудьги і напруги та максимум позитивності, лаконічності і щирості з додаванням активності, відвертості та посмішки.

Суцільний оптимізм – це вже «діагноз»

Інтерв

В житті Ви такий же життєрадісний і оптимістичний, або близькі люди бачать Вас в іншому образі?

– Завжди бути життєрадісним просто неможливо – в кожного з нас є свої проблеми та нюанси в особистому житті. Незважаючи на те, що на екрані глядачі бачать мене в образі постійно усміхненої та жвавої людини, в повсякденності я звичайний, як і всі інші. Іноді можу накричати, посваритися, якщо на те є відповідна причина. Ось, наприклад, колись в моєму під’їзді електрик не міг цілий місяць вкрутити лампочку, хоча я йому і лампу дав, і по-доброму нагадував майже щодня. Згодом в мене здали нерви, і я висказав все, що думав про цю ситуацію, на що він сказав: «А ви не такий, як по телевізору». Це життя, тому бувають різні ситуації.

За Вами закріпилося амплуа коміка, а чи доводилося коли-небудь грати серйозні ролі в кіно або театрі?

– Так, звичайно, доводилося. Але все ж таки саме комічні персонажі йдуть зі мною по життю «нога в ногу». Починав я свою діяльність з ролі Карлсона в одній дитячій передачі, а потім пішли проект за проектом – на телебаченні і в театрі. До речі, в театрі я грав протягом 20 років – з 1980 по 2000 рік. Згодом я припинив приймати участь в постановці спектаклів, бо це діло активних, цілеспрямованих, молодих людей, як то кажуть, «солов’ї співають тільки в травні», а в мене і так роботи вистачає.

Гомер з «Сімпсонів» розмовляє голосом «короля погоди»

Відомо, що Ви неодноразово озвучували фільми і є майстром дубляжу. Які це були картини? Ви обираєте персонажів чи погоджуєтесь на озвучування любого?

– О, так, цю справу я дуже полюбляю. Мені дуже цікаво надихати «українським життям» героїв іноземних стрічок. На моєму рахунку вже близько 20 дублювань різноманітних відеоробіт. Особливо багато мультфільмів: «Панда Кунг Фу», «Рататуй», «Сімпсони», американський «Вінні Пух» та інших. Більшість юних артистів дуже перебірливі і бажають озвучувати та грати тільки окремих персонажів, а для мене важливо, щоб образ був живий, життєвий, особливий – і не важливо, це головна, чи другорядна роль. До кожної справи потрібно підходити з натхненням, тоді все вийде і сподобається людям.

Хто ви за професією?

– Моя перша спеціальність – механік з торгово-технологічного обладнання, яку я отримав в технікумі. Але на цьому я не зупинився і бажав йти далі. Оскільки мене все ж таки тягнуло до сцени, я вирішив не чинити опір і стати артистом – так я ще закінчив театральний інститут і став актором.

Чи доводилося Вам працювати під час навчання, щоб заробити зайву копійку?

– Авжеж доводилося, і при цьому мене це зовсім не тяготило. Я пам’ятаю, що працював провідником в поїзді – і гроші заробляв, і мандрував до того ж. Ще я вів драматичний кружок в Домі піонерів і навчав дітей майстерності акторської гри. Взагалі-то життя повинне бути цікавим і насиченим, тому слід спробувати себе в різних амплуа.     

Розбите скло на Русанівці було знаковим в житті шоумена

Коли Ви вперше приїхали до Києва?

– Сам я з Чернігівської області, а до столиці перебрався десь в років 15-16, бо задався ціллю вивчитися та отримати потім гарну роботу. Знаходився я тут без підтримки близьких – мама, взагалі, відносилася до цього не дуже трепетно, я сам розпоряджався своєю долею. Ось так: вирішив, приїхав та почав будувати нове життя.

Напевно, довелося пожити в комуналках та зйомник квартирах?

– Звісно, а як же ще можна було жити юному парубку без великих грошей. Ми з хлопцями-одногрупниками знімали кімнату на Русанівці в новому будинку. А як зрозуміло, 16-річні юнаки не можуть жити в нудьзі і вміють по-молодіжному відпочивати. От одного разу ми в такому весіллі розбили чеське дороге скло в кімнатних дверях. Не розгубившись, я взяв друзів і побіг на сусіднє будівництво – там знайшли якогось роботягу та придбали за 1 рубль звичайне скло, після чого благополучно його вставили. А коли бігли додому зі своєю «нахідкою» я озирнувся, подивився на місцевість і сказав хлопцям: «Моя мрія – мати тут власну квартиру».  Як це не дивно, але більш ніж через 15 років це бажання здійснилося – мені дали житло саме в цьому будинку з http://sdelka.net.ua/, з якого почався мій шлях київського артиста. Кращого місця для життя я і бажати не міг.     

Чим Вам так подобається Русанівка?

– Мені довелося жити в різних місцях, але саме в цьому затишному куточку я почуваюсь, як то кажуть, в своїй тарілці. Русанівка – найромантичніше місце в усьому Києві: тут є і красива набережна, і водний канал, і дерев багато. Але, на жаль, не всі цю красу цінують – з потеплінням щоразу бачу, як наш антикультурний народ смажить шашлики та сосиски, п’ють напої, а потім залишають за собою купи сміття. Цього я зовсім не розумію, тому вважаю за краще від’їжджати на вихідних – особливо на Десну, в затишне та чисте лоно природи. 

З ОСОБОВОЇ СПРАВ 

Луценко Микола Миколайович – український телеведучий, актор.

Народився 1 червня 1950 року в селі Качанівка Чернігівської області.

Здобув освіту в Київському технікумі громадського харчування та Київському університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого.

Актор Театрі юного глядача. Ведучий програми «Погода» на ICTV.

У вільний час знімається у кліпах популярних виконавців. У ролі директора кінофестивалю знімався у голландського режисера Йоса Стерлінга у фільмі «Душка», який був номінований на Оскар.

Дублює мультфільми. Наприклад, у мультфільмі «Панда Кунг фу» Микола озвучив Татка Селезня, у «Рататуї» – дорослого щура, у фільмі «Сімпсони» – Гомера.

Дивіться «Погоду» з Миколою Луценком щодня на ICTV!

27.03.2012 17:44
0 0 - 0 0



Топ відео

    Поки що немає матеріалів ...

Дивіться на ICTV

Зареєструйтесь

Увійти, використавши ваші дані

Забули пароль?

Відновлення паролю

ВГОРУ
Вгору